«Важлива заява» Дональда Трампа стала, мабуть, найбільшим проявом його підтримки України, відколи він повернувся до Білого дому.

Президент США дозволив Європі скуповувати американську зброю й передавати Україні, яка щодня потерпає від усе жорсткіших повітряних нальотів Росії.

Але не запровадив проти РФ «розгромних» санкцій, які пропонували в Cенаті, чим навіть спричинив позитивну реакцію російської біржі.

• Яку зброю, коли і скільки Україна отримає завдяки готовності Трампа продавати її?
• Як реагують на «розворот» Вашингтона в Москві?
• Які шанси наблизитися до миру після завершення 50-денного дедлайну?

Радіо Свобода шукало відповіді на ці запитання.

«Відкривати гаманці»

«Ми цінуємо готовність надати додаткові Patriot, і для цього вже разом працюють Америка, Німеччина та Норвегія. Також буде постачання іншої зброї для захисту життя наших людей і відбиття російських штурмів», – привітав оголошення президента США Володимир Зеленський, президент України.

Після публічної частини в Білому домі лідери обох країн зідзвонювалися для обговорення деталей. Цей діалог продовжить спецпредставник Трампа з питань України Кіт Келлог – посадовець до кінця тижня в Києві.

У день, коли Дональд Трамп виголошував «важливу заяву», у Вашингтоні з візитом перебував німецький міністр оборони. Борис Пісторіус обговорював із главою Пентагону практичну частину політичного рішення – Patriot для України й не тільки.

Після переговорів німецький урядовець анонсував домовленість про відправку двох таких американських систем ППО Україні впродовж «кількох днів або тижнів» – тих самих, які була готова оплатити Німеччина.

Кількість пускових установок та ракет ще належить узгодити на робочому рівні. Німецький міністр принагідно закликав інші країни НАТО «відкрити гаманці» й долучатися до придбання необхідної Україні зброї.

Та навіть за умови, що це вже робить Німеччина, перший Patriot, за словами Пісторіуса, після досягнення відповідної домовленості дістанеться України лише впродовж кількох місяців. Тобто – ближче до кінця дедлайну, яким Трамп пригрозив Путіну. А то й після нього.

«Ніхто за межами України насправді не діє так, ніби це – серйозна надзвичайна ситуація. Якби Європа реагувала таким самим чином на COVID, смертей було би на пів мільйона більше», – каже Радіо Свобода відставний американський дипломат Джон Гербст, який нині очолює Євразійський центр «Атлантичної ради».

Про те, що узгодження технічних деталей щодо оплати зброї для України Європою – ще попереду, журналістам 15 липня заявив і глава МЗС Данії, що нині головує в Раді ЄС.

«Нам потрібно пропрацювати деталі. Це може мати такий вигляд, що Україна купує самостійно, а потім ми підтримуємо Україну, або ж ми будемо напряму платити США», – зазначив Ларс Льокке Расмуссен.

За словами генсекретаря НАТО Марка Рютте, готовність долучитися до нової схеми, окрім Німеччини, висловили Фінляндія, Данія, Швеція, Норвегія, Велика Британія, Нідерланди, Канада.

«Як один із найбільших донорів України і разом з нашими союзниками по НАТО Швеція продовжуватиме сприяти швидким і суттєвим поставкам в Україну», – підтвердив готовність своєї країни долучитися, зокрема, прем'єр Швеції Ульф Крістерссон.

Натомість премʼєр Фінляндії, теж згаданої в переліку Рютте, наголосив, що його країна ще не вирішила, чи брати участь в купівлі американської зброї для України. Петтері Орпо вважає, що «без військової допомоги США підтримка України є недостатньою».

Розділити «тягар», маючи під ним на увазі оплату допомоги Україні, США закликала і чільна дипломатка ЄС. «Якщо ви обіцяєте надати зброю, але кажете, що за неї заплатить хтось інший, то це не означає, що ви її надаєте, чи не так?» – зауважила Кая Каллас.

Портал Military Watch Magazine зауважує, що навряд чи варто очікувати на масові постачання систем Patriot і ракет до них Україні. Все – через їхню гостру нестачу в самих США, надто на тлі конфлікту на Близькому Сході.

«Поповнення запасів армії США конкуруватиме з попитом на фінансування України», – йдеться в публікації.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

Дедлайн для Росії й ППО Україні. Подробиці «важливої заяви» Трампа

Наступальна зброя

Patriot – єдина зброя, про можливу передачу якої в межах нової домовленості відомо офіційно. Яка ще номенклатура, в яких обсягах і звідки саме вирушить до України завдяки новій домовленості – ні Трамп, ні Рютте не пояснювали.

Axios повідомляв про готовність США надати наступальну зброю. Німецький міністр, коли в нього про це запитали, відмовився коментувати ці плани.

The Washington Post дізнався, що новий пакет «на десять мільярдів доларів» може включати більшу кількість крилатих ракет ATACMS. А також – імовірний дозвіл розпоряджатися тими 18-ма, що вже в Україні, на повну дальність – до трьохсот кілометрів.

Видання наводить подробиці розмови Трампа з Зеленським минулого тижня – тієї самої, що здалася українському президенту «найкращою за весь час».

Буцімто президент США запитував українського колегу, чому не було ударів по Москві. Зеленський відповів, що це можливо, якщо США нададуть відповідну зброю. Трамп у відповідь, стверджується в публікації, порадив тиснути на Путіна ударами не лише по Москві, а і Санкт-Петербургу, що вважається оплотом російських бізнес-еліт.

15 липня Дональд Трамп, спілкуючись із журналістами, заявив, що Володимир Зеленський «не повинен нападати на Москву», і додав, що США не планують передавати Україні далекобійну зброю, зокрема ракети Tomahawk.

Читайте також: «Не лише Patriot». Конгресмен-республіканець і бойовий генерал розповів, що може «зупинити» Путіна

У публікації WP йдеться, що Трамп нібито розглядав і озброєння України крилатими ракетами Tomahawk, що довели свою ефективність під час бомбардування військовими США Ірану. Їх, зрештою, немає у переліку поставок, однак не виключено, що пізніше з’являться.

«Трамп пропонував Путіну багато: п'яту частину України, звільнення від певних санкцій, імунітет від відповідальності за розв'язання агресивної війни та скоєння воєнних злочинів, а також гарантію того, що Україна не вступить до НАТО. Саме той факт, що Путін відмовився, підштовхнув Трампа до дій. Тепер Трамп починає нарощувати цей арсенал тиску», – зауважив в етері телеканалу «Настоящее время», створеного Радіо Свобода з участю Голосу Америки, науковий співробітник Гуверівського інституту у Стенфорді Сергій Санович.

Реакція Москви на дедлайн

Рішення США озброювати Україну коштом Європи і Канади очільник американської дипмісії при альянсі, на якого поклали відповідальність за координацію процесу передачі, вважає сигналом очільнику Кремля.

«Ми дали вам шанс на мир. Президент Трамп є миротворцем. Але якщо ви хочете війни, ми будемо озброювати Україну», – зазначив 14 липня Метью Вітакер в ефірі Fox News.

Погрози Росії та її торговельним партнерам «дуже суворими тарифами» заступник голови російського Радбезу Дмитро Медвєдєв вважає «театралізованим ультиматумом Кремлю», на який, за словами посадовця, в Росії не зважають.

«Світ здригнувся, очікуючи наслідків. Войовнича Європа була розчарована. Росія не звернула уваги», – написав у соцмережі Медведєв.

Віцеспікер російської Ради Федерації Костянтин Косачов теж дав зрозуміти, що Росії байдуже, і натякнув на плани воювати й захоплювати українські території далі.

«Вигодонабувач лише один – ВПК США. Україні ж залишається далі воювати до останнього українця… А за 50 днів ох як багато може змінитись і на полі бою, і в настроях можновладців у США і НАТО. А головне в тому, що на наш настрій [рішення Трампа] не впливає від слова зовсім», – пише Косачов.

До негайної реакції, навіть добу по тому, втім, виявилися неготовими у Кремлі. 15 липня прессекретар Путіна Дмитро Пєсков назвав заяви Трампа «вельми серйозними».

«Щось у них адресовано особисто президенту Путіну. Нам, безперечно, знадобиться час для аналізу сказаного у Вашингтоні», – заявив Пєсков.

50 днів – багато чи мало?

Не дедлайн для Москви, а затримку на 50 днів, з огляду на те, що час нині – не на користь України, – побачили народна депутатка Мар’яна Безугла і Віталій Кличко, міський голова Києва, що потерпає від щоденних російських обстрілів.

Джон Гербст вважає, що головне – готовність Трампа до рішучих дій, коли спливе встановлений ним дедлайн. А її наявність чи відсутність нині важко спрогнозувати.

«Наївно вірити, що хороші речі, які Трамп зробив сьогодні (14 липня – ред.), досягнуть бажаної ним мети. Росіяни не збираються впродовж 50 днів домовлятися. Вони думають, що можуть «пережити» Захід. Це для Трампа, який каже: знаєте, Путіне, я даю вам шанс. У вас є 50 днів. Путіну буде важче скаржитися, якщо через 51 день миру не буде, бо це Путін його не хоче. А потім у гру вступають санкції», – каже дипломат.

Законопроєкт сенаторів Грема-Блюменталя – на паузі до відповідного розпорядження Трампа.

Вторинні санкції, якими пригрозив президент США, є потужним інструментом і можуть змусити фінансові установи та інші організації в Китаї, Індії та Туреччині уникати ведення бізнесу з Росією. Однак інтрига в тому, хто й коли стане їхнім потенційним об’єктом. І чи стане взагалі.

«Тиснути на Індію буде нелегко, оскільки вона є партнером США в QUAD (стратегічному діалозі між Австралією, Індією, США і Японією – ред.), тоді як Китай має важелі впливу на США в деяких галузях, як-от рідкісноземельні метали», – сказав Радіо Свобода Вільям Кортні,колишній американський дипломат та аналітик RAND Corporation.

Завершуючи «важливу заяву», Дональд Трамп не відповів журналістам на запитання, як вчинить у разі подальшої ескалації війни в Україні.

«В чому?» – зреагував президент США запитанням на запитання журналіста, як далеко він готовий зайти, якщо Путін продовжить бити по Україні.

«Не ставте такого запитання», – завершив цей діалог Трамп. Пізніше президент США в ексклюзивному інтерв’ю ВВС, якому зателефонував сам, наголосив, що «працює над тим», аби зупинити кровопролиття в Україні.

Водночас Трамп дав зрозуміти, що, попри невдоволення Путіним, іще вірить у можливість мирного врегулювання в Україні.

«Я розчарований, але ще не поставив на ньому хрест. Але я розчарований в ньому», – наголосив американський лідер.

Розворот у політиці Трампа не свідчить про те, що він повірив у можливість України перемогти у війні, – цитує Politico неназваного посадовця Білого дому. Президент США вважає, що перевага – в Росії.

«Питання лише в тому, скільки це забере часу… Хоча повільно, та вони все ж роблять прогрес. Президент просто хоче зупинити вбивства», – наголосив чиновник.